Контрольна робота укр. мова, 9 клас ; "ССЦ"

 Варіант 1

Завдання 1–10 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1. Основну думку виражає заголовок.
А З історії техніки.
Б Рослини в космосі.
В Усі на дослідження рослинності.
Г Фантастика Жуля Верна та реалії сьогодення.

2. Речення, що входять до складного синтаксичного цілого, можуть бути.
А Тільки простими неускладненими.
Б Тільки простими ускладненими.
В Різними за своєю структурою.
Г Тільки складними.

3. Подане нижче висловлювання належить до.

Ужгородський замок має форму трапеції, на кожному куті якої розміщуються бастіони, що трохи виступають у бік рову. На кутах бастіонів було розміщено артилерію, що тримала під обстрілом усі підступи до замку. П’ятий бастіон, кілевидної форми, знаходиться з північного фасаду замку. Поруч з цим бастіоном колись була ще одна брама .

А Розповіді.
Б Опису.
В Розповіді з елементами опису.
Г Міркування.

Прочитати уважно текст і виконати завдання 4–10.

(1) Місто — одне з наймогутніших та найповніших уособлень культури. Але поруч із культурою розвивається також цивілізація. У сучасному світі ці дві складові розвитку людства найчастіше виявляються ворожими одна одній. Культура ховається від наступу технічного прогресу або й зовсім зникає. Мешканці сучасного міста, яким би воно не було — стародавнім чи новим, великим чи маленьким, столичним чи провінційним, часто почуваються в місті — навіть у власному! — ніяково, а то й з острахом. Тут не важко не тільки розгубитись, але й загубитись. Забагато авто, що з гарчанням пролітають повз хідники, на яких яблуку ніде впасти. Величезні будинки, що оточують нас, як ворожа озброєна армія. Широченні майдани, перетнути які — справжнє геройство. Натовп, що о будь-якій годині вирує неначе на карнавалі.

(2) Сучасне місто обернулось на протилежність того, чим воно було від початку. З місця, де людина могла жити, почуваючись захищеною від стихій та зовнішніх ворогів, воно перетворилося на агресора, котрий майже унеможливлює індивідуальне буття. Більшість мешканців сучасних міст живуть в однакових типових будинках, у стандартних квартирах, умебльованих стандартними речами, з однаковим для всіх набором теле- та радіопрограм, зі спільними для всіх крамницями й транспортними засобами, де у натовпі ми стаємо мимоволі лише часткою чогось велетенського й доволі ворожого.

(3) Мимоволі ми змушені пристосовуватися до шаленого ритму та темпу сучасного міста. Воно несе нас за течією, з якої так важко вирватись. Суцільний стрес! Але його можна подолати, якщо навчитися розуміти місто, навчитися не виживати, а жити в ньому, говорити його мовою.

(4) Спробуйте, хоч не на довго, виринути з потоку й залишитись із містом сам-на-сам. Придивіться до нього, відчуйте рухи його гігантського тіла. Спробуйте уявити, що воно — велетенська жива істота, дуже схожа на людину. Вулиці — це кістки, споруди — м’язи, озера й річки — кровоносні судини, парки й сади — волосся, а електричні дроти — то напружені нерви. «Серце» міста його мешканці і гості традиційно пов’язують з якимось важливим місцем: вулицею чи майданом, історичною пам’яткою або храмом святого, що є охоронцем міста. А от душу міста кожен повинен відшукати свою, особливу, поєднавши її з власними відчуттями та переживаннями (В. Осьмак).

4. Стиль мовлення прочитаного тексту.
А Художній.   Б Розмовно-побутовий.
В Науковий.   Г Публіцистичний.

5. Кілька складних синтаксичних цілих містить.
А Перший абзац.    Б Другий абзац.
В Третій абзац.       Г Четвертий абзац.

6. Паралельний тип зв’язку речень характерний уривку тексту.
А Місто — одне з наймогутніших та найповніших уособлень культури. Але поруч із культурою розвивається також цивілізація. У сучасному світі ці дві складові розвитку людства найчастіше виявляються ворожими одна одній.
Б Величезні будинки, що оточують нас, як ворожа озброєна армія. Широченні майдани, перетнути які — справжнє геройство. Натовп, що о будь-якій годині вирує неначе на карнавалі.
В Мешканці сучасного міста, яким би воно не було — стародавнім чи новим, великим чи маленьким, столичним чи провінційним, часто почуваються в місті — навіть у власному! — ніяково, а то й з острахом. Тут не важко не тільки розгубитись, але й загубитись.
Г Суцільний стрес! Але його можна подолати, якщо навчитися розуміти місто, навчитися не виживати, а жити в ньому, говорити його мовою.

7. Тільки паралельний тип зв’язку речень присутній у.
А Першому абзаці        Б Другому абзаці.
В Третьому абзаці.       Г Четвертому абзаці.

8. Займенник як засіб зв’язку речень у тексті вжито в уривку.
А Культура ховається від наступу технічного прогресу або й зовсім зникає. Мешканці сучасного міста, яким би воно не було, часто почуваються в місті — навіть у власному! — ніяково, а то й з острахом.
Б Мимоволі ми змушені пристосовуватися до шаленого ритму та темпу сучасного міста. Воно несе нас за течією, з якої так важко вирватись.
В Сучасне місто обернулось на протилежність того, чим воно було від початку. З місця, де людина могла жити, почуваючись захищеною від стихій та зовнішніх ворогів, воно перетворилося на агресора, котрий майже унеможливлює індивідуальне буття.
Г «Серце» міста його мешканці і гості традиційно пов’язують з якимось важливим місцем: вулицею чи майданом, історичною пам’яткою або храмом святого, що є охоронцем міста. А от душу міста кожен повинен відшукати свою, особливу, поєднавши її з власними відчуттями та переживаннями.

9. У другому абзаці тематичним реченням є.
А Перше.      Б Друге.
В Третє.        Г Четверте.

10. Серед виділених слів у першому абзаці тексту відомим є.
А Одне з уособлень культури.
Б Цивілізація.
В Від наступу технічного прогресу.
Г Мешканці сучасного міста.

Завдання 11 вимагає самостійного розв’язання.

11. Змоделювати й записати складне синтаксичне ціле, розташувавши речення у відповідній послідовності.

1) На його території зростає понад 870 видів судинних рослин, що становить 42 % генофонду рослинного світу Українських Карпат, флора яких нараховує понад 2040 видів. (2) Особливо цінними є унікальні для Карпат букові, яворово-букові та ялицево-букові праліси, що збереглися у віддалених місцях на площі понад 3000 га. (3) Це — «золотий фонд» природної спадщини для нас і наших нащадків. (4) Багата флора і фауна парку «Східні Карпати». (5) 40 видів рослин, що зростають у парку, занесені до Червоної книги України .

Варіант 2

Завдання 1–10 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1. Тему виражає заголовок.
А Бережімо багатства природи.
Б У чому цінність людського життя?
В Мить, що єднає минуле і майбутнє.
Г Не забуваймо батьків.

2. Речення, що входять до складного синтаксичного цілого, можуть бути.
А Тільки простими неускладненими.
Б Тільки простими ускладненими.
В Тільки складними.
Г Різними за своєю структурою.

3. Подане нижче висловлювання належить до.

У кінці ХІ століття угорці загарбали Ужгород. На довгий час місто стало зватися Унгвар. У 1241 р. угорці не втримали оборону проти монголів на Веречанському перевалі. Кочівники поринули на рівнину і знищили Унгвар. Але місто відродилося (З енц.).

А Розповіді.
Б Опису.
В Розповіді з елементами опису.
Г Міркування.

Прочитати уважно текст і виконати завдання 4–10.

(1) Багато хто з учених вважає, що пелюстки квітів у процесі еволюції здебільшого утворилися з тичинок. Наочним прикладом такої природи пелюсток є представники дводольних рослин родини лататтєвих або німфейних. Це водяні й болотяні багаторічні рослини з добре розвиненим, міцним кореневищем. Майже 8 родів цієї родини налічують до 60–70 видів.

(2) Тропіки — батьківщина лататтєвих. Їх великі листки на довгих черешках плавають на поверхні води, іноді занурені у воду. Поодинокі квітки, які піднімаються над поверхнею води, великі — до 35 см у діаметрі. Будова квітки різноманітна. Оцвітина переважно подвійна, з нерізким поділом на чашечку і віночок. Кількість пелюсток буває невизначена. Пелюстки поступово переходять у примітивного типу стрічкоподібні тичинки, яких багато, рідше — 6; маточка утворена з багатьох дорослих плодолистків. Квітки лататтєвих за структурою подібні до магнолієвих і лаврових, що мають лише деревні життєві форми. Тому неможливо встановити між ними близькі генетичні зв’язки.

(3) Плоди ягодоподібні або горішки. Серед багатоплідних лататтєві цілком відособлені, хоча й мають групу ознак не лише багатоплідникових, а й однодольних — раннє відмирання головного кореня, розкидані провідні пучки, зрідка тривимірні квітки.

(4) Усе це свідчить про примітивну будову лататтєвих. У будові їх квіток чітко проглядається поступовий перехід тичинок у пелюстки. Сучасне географічне поширення лататтєвих на різних континентах і палеонтологічні дослідження достовірно підтверджують давність їхнього походження.

(5) Тропікогенний рід лататтєвих з’явився на землі понад 100 млн літ тому. Наприкінці крейдового періоду відбулася велика перебудова рослинного світу, внаслідок чого з’явилися квіткові або покритонасінні рослини, які швидко потіснили всі інші види рослин, серед яких були папороті та хвойні. Спочатку лататтєві були суходольними рослинами з прямостоячими стеблами. Оселялися вони на вологих місцях або поблизу водойм; поволі переселилися на мілководдя, де ростуть і понині .

4. Стиль мовлення прочитаного тексту.
А Художній.
Б Розмовно-побутовий.
В Науковий.
Г Публіцистичний.

5. Тільки прості речення входять до складу складного синтаксичного цілого.
А Першого абзацу.
Б Другого абзацу.
В Третього абзацу.
Г Четвертого абзацу.

6. Паралельний тип зв’язку речень характерний уривку тексту.
А Це водяні й болотяні багаторічні рослини з добре розвиненим, міцним кореневищем. Майже 8 родів цієї родини налічують до 60–70 видів.
Б Усе це свідчить про примітивну будову лататтєвих. У будові їх квіток чітко проглядається поступовий перехід тичинок у пелюстки.
В Будова квітки різноманітна. Оцвітина переважно подвійна, з нерізким поділом на чашечку і віночок. Кількість пелюсток буває невизначена.
Г Спочатку лататтєві були суходольними рослинами з прямостоячими стеблами. Оселялися вони на вологих місцях або поблизу водойм; поволі переселилися на мілководдя, де ростуть і понині.

7. Тільки послідовний тип зв’язку речень присутній у.
А Першому абзаці.
Б Другому абзаці.
В Третьому абзаці.
Г Четвертому абзаці.

8. Займенник як засіб зв’язку речень у тексті вжито в уривку.

А Квітки лататтєвих за структурою подібні до магнолієвих і лаврових, що мають лише деревні життєві форми. Тому неможливо встановити між ними близькі генетичні зв’язки.
Б Тропіки — батьківщина лататтєвих. Їх великі листки на довгих черешках плавають на поверхні води, іноді занурені у воду.
В Плоди ягодоподібні або горішки. Серед багатоплідних лататтєві цілком відособлені, хоча й мають групу ознак не лише багатоплідникових, а й однодольних.
Г Тропікогенний рід лататтєвих з’явився на землі понад 100 млн літ тому. Наприкінці крейдового періоду відбулася велика перебудова рослинного світу, внаслідок чого з’явилися квіткові або покритонасінні рослини, які швидко потіснили всі інші види рослин, серед яких були папороті та хвойні.

9. У п’ятому абзаці тематичним реченням є.
А Перше.
Б Друге.
В Третє.
Г Четверте.

10. Серед виділених слів у другому абзаці тексту новим є.
А Батьківщина лататтєвих.
Б Поодинокі квітки.
В Кількість пелюсток.
Г Квітки лататтєвих.

Завдання 11 вимагає самостійного розв’язання

11. Змоделювати й записати складне синтаксичне ціле, розташувавши речення у відповідній послідовності.

(1) Певне значення при цьому мають зв’язки нейрофізіології та мистецтва, оскільки в основі і наукової, і художньої творчості — діяльність головного мозку. (2) Взаємозв’язок науки і культури — одна зі сфер історії цивілізації, яка потребує подальшого глибокого дослідження. (3) Показовою є постать А. Самолова — учня І. Павлова та І. Сєченова. (4) Однак уже зараз можна сказати, що видатні діячі науки і культури завжди виявляли взаємну цікавість один до одного й намагалися знайти шляхи співпраці. (5) Відомо чимало прикладів близького зв’язку діяльності фізіологів і діячів мистецтва .