- Сьогодні день, немов велике свято
Про рідну
маму мову поведем, Гостей до нас прийшло дуже багато, Низький
уклін вам щиро шлем.
2
Ласкаво просимо, ласкаво просимо,
Вас, любі гості, мами, вчителі,
Ми дуже хочемо, завжди ми хочемо,
Щоб було вам радісно в душі.
3. Красиво і світло в нашому залі
Квіти навколо стоять вогняні,
Сьогодні у школі Матусине свято
І хочеться всіх привітати мені.
Сценка «Розмова про маму»
1хлопчик Що то є за днина?
Що то є за
свято?
Що сюди зійшлося
Гостей так
багато.
1дівчинка Знаю, що за днина
І це всім варт
знати;
То прийшли всі люди
Мамі честь віддати
Бо Матуся рідна
Для дітей працює
Сорочинку шиє
Бавить їх, годує.
Як вони веселі,
матінка радіє,
Як їм щось бракує,
помогти уміє,
2хлопчик. Знаю, сестро, знаю!
Матінка єдина
Трудиться всю днину
Для дочки і сина
В радості і в смутку
Завжди з діточками
Все, що тільки маєш,
Маємо від мами.
Ось ці чоботята і
вся одежина
Їх мені старалась
матінка єдина.
2дівчинка Та не лиш одежа та не тільки
строї
Від мами дістала я ще й
коси свої
І личко рум’яне, усточка
проворні
Та й вушка чуйненькі, та
й оченьки чорні.
3 хлопчик А чуєш, як в грудях
Нам б’ється серденько?
Те серце нам дала
Також рідна ненька
3 дівчинка Я знаю! Тим серцем
Ми маємо жити,
І Бога і маму,
Й рідний край любити.
1дівчинка За всі тії скарби,
що дала нам мати
Прийшли ми всі нині
Її вшанувати.
Пісня «Добрий день, матусю Україно»
Заходить Весна:
До вас на свято я прийшла
І тепло всім принесла
Я всміхаюсь сонечку:
« Здрастуй, золоте!»
Я всміхаюсь квіточці:
« Хай вона цвіте!»
Я всміхаюсь дощику:
« Лийся, мов з відра!»
Мамам усміхаюся,
Зичу їм добра!
Пісня «
Веснянка»
1. Любі друзі, гості наші
Це весна нас тут зібрала
Й по секрету нам сказала,
Що чарівність в ній від мами
І тому вона пригожа,
Що на маму дуже схожа.
Ми весну радо зустрічаєм
І матусеньку вітаєм.
Веснянка « Розлилися води»
Виходять 3 місяці і
хлопчик.
Хлопчик:Ой
пішов я до Березня
Поміж березами.
Дай Березню трохи квіток
На свято для мами!
Березень: Ще квіточки не розцвіли,
Листочки маленькі,
Земля встала та не вбралась
Ще на свято неньки.
Хлопчик:
Ой ти, Квітню, ти так гарно
Земленьку вбираєш,
Ти вже, певно, для матусі
Гарні квіти маєш.
Квітень: Ой, вбираю я земленьку,
Вбираю, як вмію,
Але свято неньки вбрати,
Здається не вспію.
Хлопчик:
Ой ти, Травню, красний Травню,
Прибраний багато,
Тож дай мені одну днину
Матусі на свято.
Травень:
Ой, і знав я, колись буде
Матусине свято,
Тому кожну свою днину
Вбрав гарно, багато.
- Ой,
ви хлопці - місяці!
Ми
раді вас вітати
На нашому
святі
Просимо вас дружно З
нами заспівати!
Пісня « Матінко мила моя»
Вірш «У свято матері»
Травень розкинув
Квіти в діброві,
Килими стелить -
Трави шовкові,
То не пташата
Щебечуть в гаю,
Хлопці й дівчата
Пісні співають.
Хлопці й дівчата
Прийшли з квітками
Пошанувати три наші
мами:
Що першу – нашу
Матінку рідну,
Добру, мов сонце,
Любу, погідну.
Другу – Вкраїну
Тугу – надію.
Третю на небі
Матір Марію.
Дівчата сидять на лузі, плетуть
вінки, хлопці подають квіти.
1 дівчинка: А моя наймиліша
За всіх людей ненька,
Тиха, мов голубка,
Щира і миленька.
2 дівчинка: Нема в цілім світі
Всім вам признаюся
Кращої матусі,
Як моя матуся.
3 дівчинка: Я свою матусю
Щиро так кохаю
Що і розказати
Не вмію, не знаю.
1 дівчинка: Коли я хворенька
Прийде моя ненька
Тільки раз погляне-
Мені легше стане.
1 хлопчик: Над матірну в світі
Немає опіки,
Материне серце -
Це найкращі ліки.
2 дівчинка: Мені все говорить
Щовечора ненька,
Що я українка,
Мов квітка пишненька.
2 хлопчик: Не раз біля мене сяде моя мати
Про славне минуле мені
розказати.
І слухаю радо довгенькі
години
Про князів, гетьманів нашої Вкраїни,
І про тих героїв, що за її
волю
Голови поклали в широкому
полю.
3 дівчинка: Як то усе гарно
Бозя в небі склала,
Що мені й Марусі
Всім нам маму дала.
Ми ось ці віночки сплели за
хвилину,
Щоби увінчати матінку єдину.
2
Мама! Мама! Гарне
слово!
Тільки
скажеш – все готово! Мамо, кашки – кашка є
Мамо, чаю – вже наллє.
Мамо, спати – вже роздутий
І у ліжку, і укритий.
Мамо, ніжку зав’яжи,
Мамо, казку розкажи.
Мама! Мама! Гарне слово!
Тільки скажеш – все готово!
- Матусю,
дай руки твої поцілую,
За шию тебе обніму,
І щічки поглажу
Ти знаєш, матусю,
Як дуже тебе я люблю!
І ти мене любиш
Хоч я непослушний
Частенько і шкоду роблю
Та ти все пробачиш, мене поцілуєш,
І я тебе дуже люблю.
- Сьогодні
ми хочемо
Вам сказати спасибі
За недоспані ночі,
За тривоги багаті,
І в подарунок пісню заспівати.
Пісня « Матуся рідненька моя»
Сценка « Торт для матусі»
Учасники: мама і 3
дітей ( 1 дівчинка і 2 хлопчики)
Дівчинка: Мамо, ми тобі на свято торт спекли
Це ми самі!
Всі:
Це дарунок наш тобі!
Мама: Ой, спасибі, мої любі!
Принеси, Андрійко, ніж!
1 хлопчик: Мамо, ну давай же, ріж!
Мама:
Щось не ріжеться, не знаю
Тут, здається, щось стирчить…
2 хлопчик. Це ж мій ключ! А я шукаю!
А він, капосний, мовчить!
Мама:
Тут іще якась « начинка».
Дівчинка: Ой, та це ж мій олівець!
1 хлопчик: Ну й роззява ти, Іринко!
Мама:
Тут ще й синій гребінець!
2 хлопчик: Може там іще щось є?
Мама:
Є! Ось маєш.
1хлопчик: Це моє. (бере солдатика)
Мама:
І нарешті папірець.
2 хлопчик: Я пропав, це все, кінець!
Це мабуть, щоденник мій.
Дівчинка: Ну й роззява ти, Андрій!
1 хлопчик: Всі труди пропали наші…
Дівчинка: Схожий наш пиріг на кашу…
2 хлопчик: Мамо, вибач, ми хотіли
Піднести сюрприз тобі.
Мама:
Це вдалося вам!
Мийте руки, вас чекає мій обід.
1 хлопчик: Хто завжди нам допоможе?
Хто все вміє і все може?
2 хлопчик: Хто все зробить , як годиться?
Хто ця мудра чарівниця?
Дівчинка: В цілім світі найдобріша,
Найдорожча, наймиліша,
Лагідна і ніжна сама?
Всі:
Ну, звичайно, наша мама!
Інсценізація казки « У пошуках
чарівної квітки»
І дія
1 хлопчик: Скільки можна тут сидіти,
Не набридло ще тобі?
Не кричати, не шуміти,
Мати спокій в голові?
2 хлопчик: Двір без тебе пропадає,
Кіт Кузьма біди не знає,
Пес Барбос не в конурі,
Біга радо у дворі.
Петрик: Не сумуйте, любі друзі,
Передайте всім в окрузі –
Петрик на місці є!
Просто в нього справа є.
2 хлопчик: Що за справа? Щось цікаве?
Комусь п’ятачка натремо,
Чи портфеля заберемо?
Петрик:
Темнота ти, темнота,
В мене вже не ті літа…
Хочу я таке зробити,
Що тобі й не уявити!
1 хлопчик: Та невже убить дракона?
Чи зустріти покемона?
Петрик:
Я не ангел, знають всі,
І дорослі, і малі.
Та у мене є свята
Моя мама дорога,
І тому я твердо знаю,
В путь – доріжку вирушаю
Подвиг славний я здійсню!
Чарівну квітку мамі принесу!
Я піду за море й сушу,
Ту знайти я квітку мушу!
ІІ дія
Петрик: Ти хто, чудо клаповухе?
Хто тобі натягав вуха?
Щоби я таким зробився
Я би добре провинився…
Чебурашка: Чебурашкою я звуся,
Не сварюся я й не б’юся ,
В цій країні проживаю,
Зла нікому не бажаю.
Вушка в мене для краси,
Вибачення попроси!
Петрик: Ти із ними такий милий,
В них, напевно, твоя сила.
Чебурашка: Добре, бачу ти хороший,
Хочеш мати море грошей?
Петрик: Що ти, укажи дорогу вірну
Квітку щоб знайти
чарівну.
Чебурашка: Бачиш, онде видно стріху,
Там живе одна зайчиха,
Що виховує зайчат –
Гарних сонячних зайчат,
Як усе ти їй розкажеш
Та дорогу і покаже.
ІІІ дія
Зайчиха:
Хто такий і чий ти син?
Петрик:
Звусь я Петрик
Зайчиха:
Чом у нас ти опинився?
І, напевно, ти стомився?
Петрик:
Моя мама наймиліша.
І красива, й найдобріша
Я за квіткою іду,
Вірю я – її знайду.
1 зайченя: Хто образив нашу маму?
Це вона є сама – сама!
Береже всіх нас від лиха
Рідна матінка зайчиха!
2 зайченя: Так дбайливо доглядає,
Нас від лиха оберігає.
Біля мене є матуся –
Значить вовка не боюся!
Зайчиха:
Не сваріться, зайченята,
Хвалять маму всі дитята,
Левицю – левенятка,
Лисицю – лисенятка.
1 зайченя: Очки в мами найгарніші,
І найдовший в мами хвостик,
Вушка має найгостріші
І кирпатий в неї носик.
2 зайченя: А які готує мама
Найсмачніші страви в світі!
Особливо сік морквяний!
Скажуть всі зайчата – діти.
Петрик:
Любі зайчики, скажіть,
І дорогу покажіть,
Як до квітоньки дійти,
Хибним шляхом не піти?
Зайчиха:
Бачу, ти хороший син,
У дорогу йдеш один.
Будь уважним, не звертай,
Ліні волі не давай.
Стрінеш бабоньку Ягу,
Костяную тую ногу
Мусиш виконать завдання,
А тоді кажи прохання.
Петрик:
Дякую вам!
ІY дія
Баба Яга 1: Чую в лісі дух людський,
Ільковицький він, сільський,
Йде до нас Петро, мабуть,
Ти про квітоньку забудь.
Я давно уже голодна,
Їсти школярів – це модно.
Петрик:
Гей, бабусю, як нога?
Ну і звешся ти - «Яга»
О, іще Яга іде!
Баба Яга2: Синку мій, як будеш з нами
Ось так говорити,
То із Петрика сьогодні
Будем суп варити.
Баба Яга 1: Ой, я вже це уявила,
Ніби я його зварила,
Відчуваю насолоду
З’їсти цю рожеву вроду.
Петрик:
Що ви, бабці, схаменіться!
Не про вас я говорю.
Ви на світі найскромніші,
Ваші зубки найбіліші
Карієс їх не руйнує…
Вам цей віник так пасує.
Баба Яга 2: Я розтала, як Снігурка,
На вечерю буде курка!
Сядь он тут і не тужи,
Йдеш куди? Все розкажи!
Петрик:
Хочу квітоньку знайти
І не заблудитись.
Розкажіть, куди іти,
Щоб не помилитись?
Баба Яга 1: Видно, мало ти читав,
Щоб у нас таке питав!
Петрик:
В мене лиш одне прохання…
Баба Яга 2: А у нас - три запитання!
Петрик :
Я нічого не боюся,
Ну, давай, питай бабусю!
Баба Яга 2: Правда, що на білім світі
Мам не люблять усі діти?
Петрик:
Ну, бабусю, ти даєш!
Це неправда!
Баба Яга 1: Доведеш? Та не сам -
Усі хай кажуть!
Петрик:Згода,
діти, поможіть –
Вірну відповідь скажіть!
Діти: Є немало мам на світі –
Мами добрі, мами світлі.
Та одна є наймиліша
Хто така – скажу вам я –
Рідна матінка моя!
Наша мама , як весна
Ніби сонечко сміється
Як легенький вітерець
До волоссячка
торкнеться.
Вічно ти про нас в турботі –
Цілі дні і ночі
Бережуть нас від пригоди
Материні очі.
Моя хороша, добра,
ніжна,
А також лагідна й
привітна
Ти любиш донечку і
сина
У всіх дітей одна-
єдина,
Світи мені, як сонце
ясне,
Я щиро зичу тобі
щастя!
Баба Яга 2: Бачу, це тобі по силі,
Зараз ви часу не гайте
І загадки відгадайте
Петрик:
Я за вас уболіваю,
Ви вгадаєте. Я знаю!
Баба Яга загадує
загадки.
Баба Яга 1:Є іще одне завдання,
На цей раз уже останнє.
Доведи, що любиш матір
Маєш пісню заспівати.
Петрик:
Що робить – гадки не маю,
Як я пісню заспіваю?
Я ловив на співах мух,
І не той у мене слух.
Дівчинка: Петрику, ти не журися,
Довго в лісі не барися,
Виручити тебе маєм
Пісню разом заспіваєм.
Пісня « Біля кого найтепліше»
Баба Яга 2:Виконав завдання знов!
Добре, Петю, будь здоров!
Баба Яга 1: Не звертай і прямо йди,
Ти побачиш там сліди
Потім туфельку знайдеш
Та до квітки попадеш.
Петрик:
Дякую, бабусі!
Y дія
Попелюшка: Вчора на балу була,
Десь тут туфельку
забула.
Кришталева, чарівна,
Вже шукала – де ж вона?
Петрик:
Попелюшко, невже ти?
Все не можеш віднайти
Те, що вчора загубила?
Це мені знайти під силу!
(Знаходить туфельку,
віддає Попелюшці)
Попелюшка: Який спритний та кмітливий,
Вдячна я й така
щаслива!
Чим я можу помогти,
Як тобі до квітки йти?
Петрик:
Звідки ти про мене знаєш?
Попелюшка: Хлопчику, ти забуваєш-
У країні ти чарівній,
Тут бувають речі дивні!
Петрик:
Знаєш, я уже стомився,
У дорозі натрудився,
І здається – не дійду,
Квітку мамі не зірву,
Подивися – уже вечір,
Де твої тут дивні речі?
Сонечко уже сідає,
Я вже зовсім не встигаю.
Попелюшка: Ти надію вже втрачаєш,
Вірю я, ти ще встигаєш!
Промінь сонячний, де
ти?
Нам дорогу освіти!
Промінчик: Я дитятко сонечка,
Звусь промінчик сонячний,
Спритний я, прудкий,
Лоскотливий і швидкий.
Весело кругом стрибаю,
Путь – дорогу освітляю,
Тим, хто добре серце має,
Я завжди допомагаю!
Попелюшка: Вдячні тобі, молодець,
Вірний друг ти,
промінець.
Промінчик іде першим,
освітлює дорогу, знаходить чарівну квітку.
Петрик:
Мамо рідна,
Хочу я тобі сказати
Море ніжних, теплих слів!
Люба моя мамо,
Ти як квітки цвіт,
У тобі рідненька
Весь наш білий світ.
Ти мій скарб найбільший,
Ти мій світ живий,
Ти моя перлинка, образ дорогий,
Хай бажання всі сповна
Здійснить квітка чарівна!
Дівчинка: Всі квіти травня ми складаєм вам до ніг
Хай скроні не сріблить печаль й
журба -
І «многими» будуть щасливі літа!
